На нашому сайті ви знайдете багато різних термінів, які стосуються коміксів та інших видів мальованих історій. Ми розуміємо, що не всі однаково знайомі з термінологією, тому підготували для вас короткий гайд, щоб легше орієнтуватися й користуватися фільтрами.

Комікси 🇺🇸

Коміксами в англомовному світі називають мальовані історії. Знайомі вони нам передусім завдяки таким героям, як Людина-Павук, Росомаха, Супермен чи Бетмен. Основна особливість коміксів — формат видання: зазвичай це повнокольорові випуски (сингли) обсягом 20–32 сторінки, які виходять раз на 2 тижні чи щомісяця. Згодом їх збирають у збірки, саме у такому вигляді більшість із них потрапляє до українських перекладів. Через свою популярність у світі, саме термін «комікс» закріпився як синонім терміну «мальована історія»

Європейські мальовані історії 🇪🇺

Європейська традиція не менш багата й різноманітна. Французи ще у XIX столітті почали створювати свої перші історії послідовних картинок, згодом назвавши їх Бандесінé. В Італії такі історії називають фуметті, в Іспанії — тебеос. Вони відрізняються форматом, стилем та періодичністю. Наприклад, французькі бандесінé зазвичай виходять у великих альбомних форматах, а італійські навпаки в маленьких, часто мальовані традиційно тушью, а іноді навіть олією. Через складність створення на наступний том шанувальникам іноді доводиться чекати роками, а оригінальні ілюстрації нерідко продаються на аукціонах.

Мальописи 🇺🇦

В Україні, як і в інших Європейських країнах, вже закріпився власний термін — мальописи. Це слово активно використовують і видавці, і автори, і читачі. Єдиного стилю чи формату тут немає — і в цьому вся краса. Українські автори пропонують найрізноманітніші історії та стилі малювання. Ми закликаємо підтримувати їхню творчість, щоб вітчизняні видання розвивалися та перекладалися іншими мовами світу — так само, як ми сьогодні читаємо переклади коміксів з Америки, Європи чи Японії.

Манґа 🇯🇵

Найвідоміший у світі вид мальованих історій після американських коміксів. Вона суттєво відрізняється від європейських та американських коміксів насамперед тим, що читається справа наліво. Причина проста: традиційно японці пишуть зверху вниз і справа наліво, тому й сторінки манґи будуються за цим принципом.

Звісно, при перекладі тексту українською він розташовується звично — зліва направо, але малюнки ніколи не «дзеркалять», адже це спотворює задум автора. Саме тому читання манґи справа наліво стало своєрідною «фішкою» жанру.

Більшість японських видань — чорно-білі та компактного формату. Манґа виходить щотижня, по 12–20 сторінок. Через швидкий темп роботи художникам часто доводиться спрощувати малюнок — іноді це лише персонаж на білому фоні з діалогами у баблах. Формат зроблений спеціально маленьким, щоб випуск можна було покласти у кишеню, а тонкий папір дозволяє без жалю викинути журнал після прочитання.

Згодом, як і в американській традиції, розділи збирають у томи (танкобони). У цьому форматі додаються домальовані фони та покращується якість малюнку. Саме такі збірки найчастіше перекладають іншими мовами.

Манґа настільки поширилася у світі, що її назва стала узагальненим терміном для азійських мальованих історій.

Манхва 🇰🇷

Друга за популярністю у світі азійська традиція мальованих історій. На відміну від Японії, у Південній Кореї манхва розвивалася переважно в цифровому форматі, тому більшість історій кольорові. Читається манхва зліва направо, як і звичні нам книжки, адже саме так пишуть корейці.

Цифрові видання часто перевидають у паперовій формі, тому саме в такому вигляді ми бачимо їх у магазинах. За розміром томи манхви подібні до манґи.

Маньхва 🇨🇳🇭🇰🇹🇼

Китайські, гонконгські та тайванські мальовані історії. Як і манхва, сьогодні вони зазвичай читаються зліва направо, хоча історично — справа наліво, зверху вниз, як у японців. Цю орієнтацію запровадили після мовної реформи в КНР у 1950-х роках, коли китайська орфографія наблизилася до міжнародних стандартів.

Маньхва вирізняється тим, що дуже часто є кольоровою та публікується у форматі вебкоміксів. У Китаї маньхва має глибоке історичне коріння — малюнки, що нагадують сучасні комікси та карикатури, існували в Китаї з давніх часів і протягом усієї його історії. Найбільш древні зразки подібних зображень збереглися у вигляді кам'яних барельєфів і малюнків на гончарних виробах, а також у вигляді сатиричних малюнків епохи Мін (1368—1644 н. е.), а перші сатиричні мальовані журнали з’явилися ще на початку XX століття. Сьогодні цей напрям активно розвивається і в цифровому, і в друкованому форматі. 

Американська 🇺🇸, Європейська 🇪🇺 та Українська 🇺🇦 «манґа»

Через всесвітню популярність манґи, багато авторів за межами Японії почали експериментувати зі стилем, форматом та принципом читання. Такі твори часто виходять у видавництвах, які спеціалізуються на перекладах манґи. Здебільшого, це роботи молодих авторів, які перейняли естетику японських художників, але поєднали її з місцевими традиціями, експериментуючи з тематикою та стилем.

Багато таких творів отримують міжнародне визнання, а деякі навіть публікуються у Японії.